Відбувся «круглий стіл» на тему : “Сучасна етнічна структура українського суспільства: теоретичні та практичні аспекти”
28 листопада 2008 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України відбувся «круглий стіл» на тему : “Сучасна етнічна структура українського суспільства: теоретичні та практичні аспекти”. У роботі “круглого столу” взяли участь представники Державного комітету України у справах національностей і релігій, народні депутати України – члени профільного Комітету Верховної Ради України, представники центральних органів виконавчої влади, провідні науковці, експерти та фахівці у галузі етнополітики, керівники громадських організацій.
Голова Держкомнацрелігій Олександр Саган наголосив на необхідності прийняття Концепції з етнополітики, адаптації європейських норм і стандартів до українських реалій, вироблення чіткої політичної платформи для вирішення проблем, які виникають в міжнаціональних стосунках, зокрема на Закарпатті.
Голова підкомітету Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин ВР України Юрій Гнаткевич розповів про законодавчі напрацювання, ініціативи, міжнародний досвід в галузі регулювання міжнаціональних стосунків.
Голова Ради з питань етнонаціональної політики при Президентові України Геннадій Удовенко константував, що в Україні збільшуються прояви расизму та ксенофобії, наголосив на необхідності збереження традицій міжкультурного діалогу в країні.
В доповіді Директора Інституту філософії , академіка НАН України Мирослава Поповича було вказано на розбіжності в дефініціях «нація», «етнос», які свідчать про розбіжності в підходах до реалій. «Українську націю потрібно розглядати з точки зору прогресивної культури, яка може бути привабливою як європейська цінність. Не можна обмежуватись лише «гопаково-вареничною» культурою як це було за часів царської Росії, і як це намагаються часто і сьогодні представити. Непокоїть те, що національні питання в Криму, на Закарпатті загострюють люди низької політичної культури на чужі гроші і замовлення. Вирішувати проблеми потрібно не шляхом адміністративних заборон. Першість української нації потрібно доводити через турботу про професійну культуру».
Завідувач відділу правових проблем політології Інституту держави і права НАН України Ірина Кресіна наголосила на необхідності прийняття Закону про культурно-національну автономію, нової редакції Закону про національні меншини, Концепції з етнополітики, заходів з протидії расизму та ксенофобії.
Народний депутат Іван Заєць вказав на необхідність чіткого визначення кордонів, протидії нелегальній міграції. Формування національної злагоди, злагоди в суспільстві має стати пріоритетом державної політики. Він константував, що сьогодні вібувається захист прав і свобод національних меншин при повному ігноруванні інтересів українців. «Під маркою захисту прав національних меншин розмивається національна спільність українців, що є загрозою для національної безпеки України. Під час інформаційної доби не можна нехтувати інформаційними ресурсами, національна ідентичність українців не може бути збережена без збереження статусу української мови як державної мови. Мова, одночасно виступає і як носій традицій, і як ресурс, який спрямовує в майбутнє».
Під час дискусії учасниками круглого столу було обговорено проблему визначення статусу русинів, бойків, лемків.
Провідний науковий співробітник Інституту філософії НАН України Олександр Нельга вказав на проблеми у визначенні сучасної етнічної структури українського суспільства, у дефініціях «титульна нація», «титульний етнос» З точки зору сучасної науки, нація в державі може бути одна, а отже українці – це титульний етнос. «В Україні нації політичної немає, ми її тільки розбудовуємо, лідером націотворення має бути український етнос.»
Головний науковий співробітник відділу молодіжної політики Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Ірина Жданова зазначила, що під час обговорення питання етнічної структури сучасного українського суспільства не можна виключати проблеми «помітних» меншин. За останні роки зростає відчуженість громадян –представників різних регіонів України. Існують великі розбіжності в самоіндифікації молоді різних регіонів, в поглядах на те, яка культурна традиція переважатиме в Україні через 20-25 рр. Глобалізація, фінансова криза ставлять нові виклики перед суспільством. В першу чергу нові загрози виникають в молодіжному середовищі – зростає рівень соціальної напруги, відбувається радикалізація поглядів. Проблема потребує комплексного аналізу, тому особливо актуальними є проведення більш інтегрованих і багатодисциплінарних досліджень, налагодження більш тісної співпраці з академічними інститутами.
