Підтримка студентської молоді через мережу студентських соціальних служб
Численні дискусії та дослідження дають підстави припускати, що значна частина студентської молоді не завжди готова до успішного виконання соціальної ролі студента, а пізніше до виконання ролі конкурентоспроможного спеціаліста на сучасному ринку праці. Вирішити цю проблему можна через запровадження ефективного механізму соціалізації та адаптації молоді впродовж всього періоду навчання. Справедливість такого припущення ґрунтується на багатьох чинниках, серед яких фахівці акцентують увагу на необхідності запровадження стандартів соціальної роботи у студентському середовищі, ставиться питання про налагодження дієвих механізмів співпраці виховних відділів ВНЗ та інших організацій, які відповідають за стан роботи зі студентами (в тому числі у гуртожитках) тощо.
Наразі, для розв’язання соціальних проблем та поліпшення становища студентської молоді, надання необхідного комплексу студентських соціальних послуг, формування сприятливих умов для їхньої соціалізації й адаптації за ініціативи студентської молоді створюються Студентські соціальні служби (далі – СтСС). Слід зазначити, що цей процес відбувається досить інтенсивно. Якщо на кінець 2003 р. таких СтСС нараховувалося лише кілька десятків, то на початок 2009 р. діяло уже 153-ри заклади, що становить 43% від загальної кількості ВНЗ III–IV рівня акредитації.
Цікавою є думка самих студентів щодо діяльності СтСС у їхніх закладах. Так, за даними дослідження „Становище студентської молоді України”, яке було проведене Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді на запитання „Чи є у Вашому навчальному закладі студентська соціальна служба” відповіді респондентів суттєво різняться. Серед тих, хто дав ствердні відповіді найвищий відсоток серед студентів віком 17–19 років, а найнижчий серед тих, кому 22 роки і більше, тобто саме студенти молодших курсів більше цікавляться діяльністю соціальних служб. Практично половина опитаних не мала інформації стосовно того, чи є СтСС у їхньому ВНЗ, що дає підстави говорити про недостатній рівень інформаційної роботи цих соціальних закладів. Також важливо зазначити, що найвищий рівень поінформованості щодо діяльності СтСС серед студентів північних (48%) та центральних (46%) областей України, а найнижчий в АР Криму, де 70% респондентів зазначили, що вони нічого не знають про роботу СтСС та у м. Києві, де відповідно таких 65% опитаних. Основні завдання СтСС охоплюють широкий спектр роботи у студентському середовищі. Мова йде про створення сприятливих умов для реалізації соціальних прав студентів; здійснення профілактичних заходів щодо попередження негативних явищ у студентському середовищі; формування здорового способу життя, підтримку та розвиток волонтерського руху; реалізацію програм соціального становлення та надання соціальної підтримки у межах національних та державних цільових програм, а також сприяння професійному становленню.
Відповідно до покладених завдань СтСС надають ряд індивідуальних та групових соціальних послуг психологічного, соціально-педагогічного, соціально-медичного, соціально-економічного та юридичного характеру. У разі необхідності (за особистим зверненням студентів, які опинилися у складних життєвих обставинах) спеціалісти СтСС здійснюють соціальний супровід та допомагають у вирішенні різних проблем, в тому числі й пов’язаних з навчанням чи проживанням у гуртожитку. Залучення студентів у якості волонтерів проводиться за багатьма напрямками роботи, що сприяє формуванню професійних навичок, пов’язаних з роботою у соціальній сфері. Вони також здійснюють розробку інформаційних матеріалів з різної проблемної тематики з метою профілактики негативних явищ та популяризації здорового способу життя.
Наприклад, для створення психологічного комфорту, збереження психологічного здоров’я у структурі Студентського братства Житомирського державного університету імені Івана Франка діє Студентська служба соціально-психологічної адаптації студентів молодших курсів. Адже, насамперед, студенти першого курсу, попадаючи у зовсім нові для них умови навчання і проживання відчувають психологічний дискомфорт та мають труднощі з прийняттям самостійних умов життя. Волонтери цієї СтСС – студенти спеціальностей «Психологія», «Практична психологія». Вони мають можливість долучатися до соціальних програм психологічного консультування та тренінгової роботи, що дає можливість уже в процесі навчання набувати необхідного професійного досвіду.
У складі СтСС працюють курси з підготовки тренерів за принципом «рівний-рівному» (9 різновидів модульних програм); кар’єр-центр, який опікується пошуком роботи у вільний від навчання час; телефон довіри, по якому студенти анонімно мають змогу висловити свої скарги, пропозиції, звернути увагу на проблеми у ВНЗ, які потребують вирішення. Загалом, при СтСС сформовано великий волонтерський загін, у складі якого понад 300 студентів. Наразі СтСС підписала договори про співпрацю із 19 навчальними закладами, різними соціальними агенціями та організаціями області,, що дозволяє активно сприяти активізації студентської діяльності, спрямованої не тільки на професійне становлення, але й на самореалізацію та цікаве дозвілля. Крім вищезазначеної служби ефективно працює ще одна студентська соціальна служба, створена на базі Житомирського економіко-гуманітарного інституту ВМУРЛ «Україна».
Слід також зазначити про шість студентських консультативних пунктів, які діють на базі професійно-технічного училища № 16 (м. Коростень); професійного ліцею № 32 (Андрушівський район); Рогачів-Волинського технікуму (Баранівський район); Коростишівського педагогічного коледжу (м. Коростишів); Малинського лісотехнікуму (м. Малин); Ярунського технікуму землевпорядкування (Новоград-Волинський район). Адже саме серед студентів цих закладів навчається багато студентів, які опинилися в складних життєвих обставинах або проживають у гуртожитках чи мають проблеми з адаптацією до умов навчання.
З метою надання консультаційної, психолого-педагогічної та юридичної допомоги студентам, профілактики негативних явищ щодо вживання наркотичних та психотропних речовин у Бердянському державному педагогічному університеті, Запорізькому юридичному інституті, Запорізькому державному медичному університеті, Запорізькій державній інженерній академії, Мелітопольському державному педагогічному університеті також працюють відповідні консультаційні пункти або студентські соціальні служби.
Спеціалісти СтСС широко використовують у роботі зі студентами соціальні технології, які опираються на практичний досвід, що допомагає поєднувати соціологічну теорію й практику соціальної роботи та забезпечити науково-обґрунтований вибір оптимальних засобів впливу суб’єктів управління (спеціалістів студентської соціальної служби) на об’єкт (студентську молодь).
Організація процесу надання соціальних послуг ґрунтується на тому, що студент може самостійно звернутися за допомогою до спеціалістів СтСС, серед яких соціальні працівники, соціальні педагоги, психологи, медики чи юристи. Особливість цієї роботи ґрунтується на мотивації самого студента успішно вирішити власну проблему, в процесі роботи приділяється особлива увага формування навичок та вмінь щодо вирішення проблем .
Загалом, на сучасному етапі СтСС залишається структурою, що виступає як рівноправний партнер для студентських профспілок, органів студентського самоврядування та студентських рад гуртожитків. Важливою складовою такої моделі є те, що за формами та напрямами роботи СтСС не дублює жодної з зазначених вище структур, а в питаннях організації та проведення соціального супроводу студентів доповнює діяльність цих студентських організацій.
Така модель СтСС є важливим аргументом для представників адміністрації, оскільки приєднання до Болонського процесу вимагає внесення значних змін в організацію не тільки професійного навчання студентів, але й створення належних соціальних умов, які тісно пов’язані з наданням соціальних послуг за місцем навчання й проживання.
джерело: Молодь за здоров’є
