ДICMП

Романова Н., Власенко Т.

Вступ

За сучасної економічної та політичної ситуації в Україні інститут сім’ї зазнає серйозних труднощів. Як наслідок, близько 1,5 мільйона дітей в Україні виховуються в неповних сім’ях. Приблизно 60 тисяч дітей мешкають у державних дитячих інтернатних закладах. Кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та опіки з 1990-х років подвоїлася і на середину 2007 р. перевищила 100 тисяч осіб (3, с.3).

Таким чином є нагальна потреба в ефективній реалізації соціальних програм, спрямованих на соціальний захист сім’ї, дітей та молоді з боку державних соціальних агенцій та громадських організацій Але в сучасному українському законодавстві, яке регламентує дії закладів соціальної сфери, не розкрито питання щодо надання стандартизованих соціальних послуг для населення. Тобто створена та діє розгалужена мережа соціальних закладів, виписані механізми та технологія надання соціальної допомоги, але вимоги до якості самої роботи не сформовані, що створює труднощі в практичній діяльності не тільки для соціальних працівників але й для клієнтів^{[1, с.4; 5, с.50]}.
Процес розробки стандартів вимагає значного часу, що наразі дає підстави говорити тільки про початок такої роботи. На початку 2006 р. за ініціативи Українського фонду соціальних інвестицій (УФСІ) розпочалася робота над створенням державних стандартів за окремими напрямами соціальної допомоги, одним з яких став “Державний стандарт соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах”, Відповідно до вимог формування стандартів на першому етапі необхідно розробити проект Стандарту, на другому – провести його апробацію і тільки на третьому етапі його затверджують як державний Стандарт^[4].

Проект Стандарту розробляла робоча група, яка була створена на базі Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Міністерства України у справах сім’ї, дітей та молоді. Метою нашого дослідження стало визначення шляхів вдосконалення проекту «Державного стандарту соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах» шляхом його апробації.

Методологія дослідження

Дослідження відбувалось протягом січня-березня 2007 року в м. Києві і передбачало використання якісної методології, зокрема, були використані наступні методи:

• напівструктуроване інтерв’ю з фахівцями соціальних агенцій щодо вимог, змісту, порядку та процесу надання соціальних послуг сім’ям з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах;
• напівструктуроване інтерв’ю з експертами, членами робочої групи з підготовки проекту „Державного стандарту соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах” щодо структури, формату документу, вимог до певних змістових елементів структури стандарту;
• фокус–групи з членами сімей, які опинились у складних життєвих обставинах щодо визначення потреб у соціальних послугах та здійснення догляду.

Для проведення відбору фахівців нами було розроблені певні критерії, а саме: наявність досвіду безпосереднього надання соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах або певній категорії таких сімей, а також можливість та бажання респондента надати інтерв’ю. Тобто фахівець представляв організацію, яка надає комплексну допомогу всім категоріям сімей у складних життєвих обставинах, або організацію, яка надає послуги лише певній категорії таких сімей. Фахівець представляв державну або недержавну організації. Загалом, інтерв’ю надали 20 фахівців.

Критеріями відбору експертів до участі в дослідженні були: членство в робочій групі, що працювала над розробкою проекту Стандарту та можливість надати інтерв’ю. Робоча група складалась із 8 чоловік, 5 із них взяли участь в опитуванні.

Критеріями відбору членів сімей, що опинились у складних життєвих обставинах для участі у фокус-групі були: наявність дітей, наявність певних складних життєвих обставин, досвід користування соціальними послугами, а також, бажання брати участь у фокус-групі. Загалом у фокус-групі взяло участь 7 осіб.

Шляхи вдосконалення проекту „Державного стандарту соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах ”.

Аналіз результатів дослідження показав, що проект Стандарту потребує доопрацювання, зокрема потребує перегляду структура та формат документу, а також певні змістові елементи.

Загалом, структура проекту Стандарту містить такі розділи:

1. Вступ
2. Сфера застосування стандарту.
3. Терміни та визначення понять.
4. Установи, які надають послуги, що стандартизуються.
5. Вимоги до змісту соціальних послуг (мета соціальних послуг; цільові групи; умови початку; надання послуг; форми надання соціальних послуг сім’ям; зміст соціальних послуг; консультування; кризове втручання; соціальний супровід; етичні принципи надання послуг).
6. Процес надання соціальних послуг (етапи надання соціальних послуг; отримання інформації про сім’ї; соціальне інспектування; перший візит соціального працівника у сім’ю; збір і аналіз інформації про сім’ю; план надання соціальних послуг; угода про співпрацю; реалізація соціальних послуг; соціальний супровід; завершення надання соціальних послуг).
7. Персонал і кваліфікація.
8. Управління якістю.

 

Результати опитування вказують на те, що детальна структура проекту Стандарту в цілому відтворює алгоритм заходів, здійснюваних в межах держаних організацій, в процесі надання допомоги даній групі клієнтів. Це може бути пов’язано з тим, що діяльність вказаних організацій регулює низка нормативно-правових актів, зокрема, рекомендації щодо здійснення соціального супроводу, соціального інспектування тощо. Подібних документів для регулювання діяльності недержавних організацій немає.

Також, результати опитування показали, що до вже визначеної структури слід додати такі елементи: моніторинг та оцінка діяльності; фінансування надання послуг; права та обов’язки користувачів та надавачів соціальних послуг. Винести окремим розділом або підрозділом супервізія та ведення записів. Також винесення, окремим підрозділом етичних принципів є не обов’язковим, адже подані в Проекті Стандарту вимоги є дуже загальним і містяться в Етичному кодексі спеціалістів із соціальної роботи^[2].

Як свідчить закордонна практика, окремим розділом варто висвітлити питання конфіденційності, оскільки цей принцип є одним з пріоритетних в процесі надання послуг, що підтверджують результати опитування фахівців^[6].

Викладення кожного окремого показника стандарту слід здійснювати відповідно до встановленого формату, який, як показує аналіз подібних документів, включає назву показника; основне твердження або пояснення; очікуваний результат дотримання показника стандарту; критерії та індикатори, за якими оцінюється дотримання стандарту. Проект Стандарту має дещо інший формат, що не містить критеріїв оцінки, тому вказаний елемент формату варто додати до Стандарту.

Окрім цього, слід звернути увагу на те, що існує практика додавання до формату стандарту ще й посилання на матеріали дотичні до теми (законодавство, інші стандарти, протоколи). Це, зокрема, характерно для стандартів Канади^[6].

Для Стандарту соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах це може бути актуально, оскільки, як показали результати дослідження, посилання на нормативно-правові документи є необхідним з метою конкретизації та уточнення діяльності фахівців, які в своїй роботі керуватимуться цим документом. Можливе використання такого формату, який би містив детальний опис кожного елементу, зокрема деталізований опис надання соціальних послуг та тривалість надання послуги. Тобто містив окрім основного твердження детальні кроки по наданню послуги. Такий опис дозволятиме використовувати Стандарт в якості інструкції по наданню послуг, що важливо за відсутності єдиної нормативно-правової бази надання послуг для державних та недержавних організацій. З іншого боку, зважаючи на результати опитування фахівців Стандарти повинні бути рамковими та гнучкими, з метою можливості застосування даного документу для надання послуг широкому колу клієнтів.

Підсумовуючи, можна зазначити, що до визначеного формату в проекті Стандарту, варто додати такі елементи: критерії оцінки, посилання на документи, дотичні до теми, детальний опис структурного елементу.
Важливими є очікування фахівців, експертів та клієнтів щодо змістового наповнення документу, оскільки саме це є однією з головних складових успішної роботи.

Варто звернути увагу на те, що в ході опитування деякі респонденти використовували як синонімічні такі поняття: «соціальний супровід» та «соціальна робота з сім’єю», «консультування» та «інформування», «етапи надання послуг» та «етапи соціального супроводу», «соціальне інспектування» та «первинне оцінювання», «кризове втручання» та «термінове втручання». Не розрізнення вказаних понять впливає на процес надання допомоги. Відсутнє, також, єдине розуміння поняття «управління якістю послуг», що обумовлено новизною цього терміну в вітчизняній професійній термінології. Існують труднощі в тлумаченні таких понять, як «фахова підготовка» та «ознайомче навчання». Вищезазначене, зумовлює необхідність тлумачення цих понять в Стандарті.

Дослідження показало, що фахівців зазначають про певні ризики щодо використання у Стандарті базового пакету послуг для сімей з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах, оскільки це передбачатиме обов’язкове надання даного переліку базових послуг всіма без винятку соціальними агенціями. Але більшість організацій надає послуги лише певній категорій сімей, які опинились в складних життєвих обставинах, або надає лише певний набір соціальних послуг. Тому затвердження базового пакету послуг може призвести до багатьох труднощів. Стандарт повинен призначатись для регулювання надання послуг різним категоріям сімей, що передбачає поряд з визначенням загального переліку соціальних послуг, наявність додаткових послуг специфічних для певних груп сімей, що перебувають в складних життєвих обставинах.

Суперечливими є пропозиції експертів висвітлити тематику управління якістю в окремому документі. Огляд структури зарубіжних стандартів свідчить про те, що в світовій практиці вимоги до процесу надання послуг та до забезпечення надання, адміністрування послуг описуються одним документом. Зв’язок, що існує між процесом управління та процесом надання послуг не дозволяє розділяти ці складові послуг в різні стандарти.

Аналіз результатів опитування дозволяє говорити про те, що в проекті Стандарту необхідно переглянути визначену мету надання соціальних послуг, переглянути умови початку надання послуг та визначити за яких умови соціальні послуги надаються на підставі письмового договору і умови за яких можливе надання послуг на підставі лише заяви або усного договору.

Також існує неузгодженість з визначенням переліку соціальних послуг для даної групи клієнтів, зокрема, розбіжності щодо визначення назв послуг, наприклад «соціально-педагогічні» чи «культурно-просвітницькі». На наш погляд, це може бути пов’язано з відсутністю чіткого розуміння змісту соціально-педагогічних послуг у сфері надання соціальних послуг.

Ситуацію погіршує те, що чинне законодавство не містить визначення поняття „сім’ї з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах” та існує плутанина в трактуванні спеціалістами поняття «соціальна послуга», що ускладнює можливість розрізнити форми надання послуг та самі послуги.

Існує потреба визначення конкретних часових термінів надання соціальних послуг; здійснення соціального супроводу, кризового втручання, різних видів консультування. Проте, як вказують результати опитування експертів та фахівців, визначити конкретні часові терміни зазначених процедур важко, адже їх тривалість залежить від конкретного випадку, тому респонденти рекомендують вказувати середню тривалість здійснення необхідних процедур з можливістю відхилятись від цих термінів. З погляду фахівців визначення часових рамок дозволить не лише спланувати роботу, а й розробити кошторис за надання послуг для залучених спеціалістів. Але на сьогодні у світі ще не існує практики встановлення визначеної грошової суми за роботу спеціаліста. Це може бути пов’язано з тим, що організації різних форм власності мають різні джерела залучення коштів та надають послуги за різних умов. Зважаючи на економічні зміни в суспільстві стандарт потрібно буде переглядати з метою встановлення відповідної оплати.
Вимоги до персоналу у проекті подані загально та коротко, зважаючи на відсутність єдиної нормативно-правової бази, що регулювала б кваліфікаційні вимоги працівників соціальної сфери, вимоги та шляхи підвищення кваліфікації та навчання, тощо, варто розширити цей структурний компонент, додавши вимоги до знань та умінь працівників, які надаватимуть соціальні послуги; детальний опис шляхів підготовки та підвищення кваліфікації.

Отже, як показали результати дослідження проект «Стандарту соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах» потребує перегляду та доопрацювання структури, формату та змістового наповнення.

Зокрема:

1. Необхідно розширити розділ «Терміни та визначення понять», що має на меті узгодження професійної термінології серед спеціалістів у соціальній сфері.
2. Переглянути зміст таких розділів, як «Вимоги до змісту соціальних послуг», «Процес надання соціальних послуг», «Персонал та кваліфікація», «Управління якістю» для доопрацювання.
3. Переглянути та встановити регламент надання певних видів допомоги.
4. Включити в Стандарт такі розділи, як «Моніторинг та оцінка», «Фінансування надання послуг», «Права та обов’язки користувачів та надавачів соціальних послуг» для якісного надання соціальних послуг сім’ям з дітьми.

Висновки

Дослідження дають підстави стверджувати, що сім’ї з дітьми в Україні мають різного роду проблеми, які потребують оперативного та своєчасного вирішення з боку соціальних агенцій. Приходиться констатувати, що надання соціальних послуг цими агенціями не відповідає повноцінному вирішенню наявних сімейних проблем через відсутність стандартизації послуг з боку держави.

Для того, щоб процес надання послуг був ефективнішим необхідно розробити та впровадити стандарти соціальних послуг, які покликані вдосконалити координацію функцій між владою та громадою в сфері надання соціальних послуг, а також зробити механізм їх фінансування прозорим і контрольованим як з боку держави так і збоку громади.

На сучасному етапі вже розпочато процес розробки стандартів в Україні, який стосується окремих видів надання соціальних послуг для різних категорій населення, в тому числі у 2006 р. було розроблено проект „Державного стандарту соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах”.

Проведене нами наукове дослідження проекту «Державного стандарту соціальних послуг для сімей з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах» дає підстави для внесення пропозицій щодо необхідних доповнень і змін структури, формату та змістовного наповнення деяких розділів цього документу.

Література

1. Громадська думка: дослідження, аналіз, висновки. – К.: ДЦССМ, 2002.-236с.
2. Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи, затверджений Україн¬ською асоціацією соціальних педагогів та спеціалістів із соціальної роботи, Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді, Лігою соціальних працівників України, Міністерством України у справах молоді та спорту від 09.09.2005 року № 1965.
3. Максимович О.М., Постовий В.Г. Особливості виховання дітей із розлучених сімей: Навчально-методичний посібник. – К.: Держсоцслужба, 2005. – 140с.
4. Проект Державного стандарту соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах. – К.: УФСІ, 2006.– 18с.
5. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних жит¬тєвих обставинах: Методичний посібник. / І. Д. Звєрєва та ін.– К.: Держсоцслужба, 2006.– 104 с.
6. Child and Family Development Service Standards/ the Ministry of Child and Family of British Columbia,2004.-p.42.-[Cited 2006, 15 december]. – Available from: http//:www.mcf.gov.bc.ca/child_protection.

Романова Н., Власенко Т.Аналіз проекту Державного стандарту соціальних послуг для сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах // «Соціальна політика і соціальна робота», № 1, 2008.– С. 58–65

Новини діти, державний стандарт, сім'ї, соціальні послуги