До участі у конкурсі запрошуються наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники вищих навчальних закладів віком до 35 років включно, аспіранти та студенти вищих навчальних закладів, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються у вищих навчальних закладах України.

За підсумками конкурсу Президією Національної академії наук України будуть присуджені чотирнадцять премій для молодих учених та чотирнадцять премій для студентів вищих навчальних закладів. Премії присуджуються окремим авторам або колективу авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив авторів, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим і складатися не більш як з трьох осіб. Нагородження переможців конкурсу на загальних зборах відповідного відділення Національної академії наук України відбудеться у лютому 2012 року.

Деталі щодо порядку проведення та умов конкурсу можна знайти за наступним посиланням: www.nas.gov.ua/…/111010_3.pdf

У 2011 році загальна чисельність людей на планеті досягла 7 млрд. Ця знакова цифра стала приводом для появи в журналі Science низки публікацій, що аналізують ситуацію та містять прогнози на майбутнє.

Протягом принаймні 2.4 млн років представники роду Homo залишалися збирачами, але на початку голоцену в декількох різних місцях (у Східному Середземномор’ї, у Новій Гвінеї, в Ефіопії, на півночі і на півдні Китаю, у східній частині Північної Америки та у Південній Америці) стало з’являтися примітивне сільське господарство. Хронологічно це відбувалося в досить широкому часовому інтервалі – від 11 500 до 3 500 років тому. Швидше за все, чисельність Homo sapiens на зорі землеробства становила близько 6 млн. За минулі з тих пір 11 тис. років вона зросла в 1200 разів!

Перехід від епохи полювання і збирання до сільського господарства називають «неолітичною революцією». Основний її результат – суттєве збільшення числа людей, які могли прогодуватися з однієї території. Так, якщо збирання і полювання могли підтримати існування не більше 0,05 осіб на 1 км², то сучасне сільське господарство може з 1 км² обробленої землі забезпечити прожиток 54 осіб, а до 2050 року ця цифра досягне понад 70-80 осіб.

Рис. 1. Зліва: зростання народонаселення з доісторичних часів до сучасності та прогноз на 2024 рік. Саме в цьому році чисельність людей на Землі досягне 8 мільярдів. Червоним кольором близько графіка вказані роки, коли чисельність населення Землі сягала чергового мільйона. Справа: зростання народонаселення за останні 60 років і прогноз на 2050 рік при допущенні середніх оцінок народжуваності і смертності. Помірний (і, мабуть, найбільш ймовірний прогноз) - 9,3 млрд. Показана частка Індії, Китаю, африканських країн, менш розвинених країн інших континентів, більш розвинених країн. З: Science. V. 333. P. 540. Дані Організації об'єднаних націй.

Про те, що чисельність людей стала швидко зростати після «неолітичної революції» свідчить аналіз кісткових залишків у древніх похованнях. Серед виявлених скелетів різко зросла частка дітей і підлітків (від 5 до 19 років), на що звертає увагу Жан-П’єр Боке-Аппель (Jean-Pierre Bocquet-Appel) з Національного центру наукових досліджень Франції. Подібний зсув вікової структури в популяціях стародавньої людини свідчить про істотне зростання народжуваності. І хоча смертність залишалася високою, популяції все ж стали рости швидше. Зазначену зміну у співвідношенні народжуваності і смертності називають «неолітичним демографічним переходом». Певною мірою він віддзеркалює «сучасний демографічний перехід», для якого характерне швидке зниження смертності (насамперед малюкової) при збереженні високої народжуваності (що тільки згодом почне знижуватися).

Рис. 2. Нагорі: зміни швидкості росту (у%) народонаселення з 1950-го по 2010 рік. Максимум припадав на 1965-1970 роки. Після цього темпи приросту народонаселення неухильно знижувалися. Внизу: зміна фертильності з 1950-го по 2010 рік. Середня крива - для всього світу. Верхня (коричнева) крива - менш розвинені країни (за винятком Китаю). Нижня (жовта) крива - більш розвинені країни. З: Science. V. 333. P. 541. Дані Організації об'єднаних націй.

У різних місцях в Північній півкулі «неолітичний демографічний перехід» спостерігався приблизно через тисячу років після появи в даному районі землеробства. Незважаючи на високу народжуваність, загальна чисельність людей на Землі зростала досить повільно. Перший мільярд був досягнутий приблизно до 1800 року, і знадобилося ще 125 років, щоб досягти двох мільярдів. Однак для того, аби чисельність народонаселення зросла з трьох до семи мільярдів, вистачило 50 років (рис. 1).

Як пише в своєму огляді Девід Блум (David E. Bloom) з Гарвардського університету (США), очікується, що в 2011 році на світ з’явиться 135 мільйонів осіб, а помре приблизно 57 мільйонів. Відповідно, чистий приріст складе 78 мільйонів. Спостереження за швидкістю приросту населення (у% від загальної чисельності за рік) показали, що максимальне значення (близько 2%) припадало на 1965-70-і роки (рис. 2). Це як раз роки демографічного переходу, що відбувається в країнах, які розвиваються: зниження дитячої смертності при збереженні високої народжуваності (рис. 3). Але з тих пір темп приросту рівномірно знижується і наразі становить трохи більше 1%.

Рис. 3. Схема демографічного переходу: підвищення рівня охорони здоров'я різко знижує смертність (death rate - коричнева лінія), насамперед дитячу, але народжуваність (birh rate - зелена лінія) протягом деякого часу залишається ще високою. Отже різко збільшується і швидкість популяційного зростання (показана стрілкою). Саме в такий період і відбувається швидке зростання народонаселення. Згодом знижується і народжуваність. Рівновага встановлюється на більш низькому рівні. З: Science. 2011. V. 333. P. 562-569.

Безпосередня причина зниження темпу приросту популяції – скорочення народжуваності, про яку зазвичай судять за величиною фертильності (рис. 2.). У вітчизняній демографії цей показник називають також сумарним коефіцієнтом народжуваності, оскільки для кожного конкретного року він розраховується як сума повікових коефіцієнтів народжуваності (звідки й назва). Відповідає він середньому числу дітей, яких народила би жінка гіпотетичного покоління за своє життя за умови збереження в популяції того ж розподілу народжуваності по віках, яке спостерігалося в даному регіоні в даний рік.

Незважаючи на загальне падіння фертильності за останні 50 років, деякіі країни дуже сильно відрізняються за цим показником (див. карту на рис. 4). Високий рівень фертильності – в середньому, більше 5 дітей на одну жінку – зберігається в країнах Африки, особливо в тих, що  розташовані на південь від Сахари (наприклад, 5,3 в Анголі і 7,0 в Нігерії). В азійських країнах фертильність загалом нижче (2,6 в Індії, 1,6 в Китаї, 1,4 в Японії, але 6,2 в Афганістані). У країнах Європи та в Росії сумарний коефіцієнт народжуваності дуже низький – від 1,1 до 2,2. (Для підтримки постійної чисельності популяції, за умови нинішньої низької смертності, необхідно, аби він складав принаймні 2,1-2,2).

Рис. 4. Розподіл величини фертильності (сумарного коефіцієнта народжуваності) по всій земній кулі на 2010 рік. Даний коефіцієнт найкраще відображає швидкість народжуваності. Він розраховується як середнє число дітей, яких народила би жінка за своє життя, якби коефіцієнти повікової народжуваності і смертності зберігалися такими ж, якими були в даний рік. Добре видно, що найвища народжуваність в країнах Африки і деяких країнах Азії, наприклад, в Афганістані. Дуже низька народжуваність зберігається в більшості країн Європи і у Росії зокрема. З: Science. V. 333. P. 542. Дані Організації об'єднаних націй.

Безумовно, серйозне досягнення людської цивілізації, що позначилося на демографічній ситуації,- це радикальне збільшення середньої тривалості життя. Мабуть, протягом більшої частини історії людства середня очікувана тривалість життя на момент народження складала близько 30 років, оскільки дуже високою була дитяча смертність. Але за два десятиліття, приблизно з 1950 року, середня очікувана тривалість життя (а це найкращий показник стану охорони здоров’я) загалом по світу зросла приблизно на 20 років. У більш розвинених країнах збільшення було з 47 до 67 років, у менш розвинених – з 41 до 67 років. Нині середня очікувана тривалість життя варіює від 48 років у Сьєрра-Леоне до 83 років у Японії. У розвинених країнах Західної Європи – від 74 в Угорщині до 82 років у Швейцарії.

Якщо в більшості країн середня очікувана тривалість життя починаючи з 1950-х років весь час зростала, то в Росії вона, досягнувши в 1961 році 69 років, далі не збільшувалася, а часом навіть знижувалася. Невелике, але вагоме збільшення (особливо для чоловіків) було досягнуто в 1986-89 роках завдяки горбачовської антиалкогольної компанії, але з її припиненням тривалість життя стала стрімко зменшуватися, досягнувши мінімуму в 1994 році: 57 років для чоловіків і 72 для жінок. Згодом вона трохи зросла і застигла на рівні 68 років для всього населення в середньому. Особливість Росії – дуже велика різниця між тривалістю життя чоловіків і жінок.

У ряді африканських країн різке підвищення смертності від СНІДу (а жертвами його стає молоде населення) призвело до значимого скорочення тривалості життя. У Зімбабве, наприклад, вона становила 61,7 років у 1987 році і лише 43,2 у 2003 році, хоча останнім часом зросла до 51,4. Незважаючи на успіхи у підтримці життя хворих на СНІД, ця хвороба продовжує забирати безліч життів. У 2009 році в світі від СНІДу померло 1,8 млн осіб, що склало 3,2% всіх смертей за рік.

Рис. 5. Абсолютна чисельність (в мільйонах) різних вікових груп населення у країнах, що розвиваються (ліворуч) і розвинених (праворуч). Дані на 2010 рік. Вікові класи виділені за 5 років. Зліва - чоловіки, справа - жінки. Різке домінування в країнах, що розвиваються, молодого населення - запорука швидкого зростання чисельності народонаселення. З: Science. V. 333. P. 542. Дані Організації об'єднаних націй.

Збільшення тривалості життя та наявність демографічного переходу («бебі-бум» як наслідок скорочення дитячої смертності) призвело до серйозних змін вікової структури. Особливо радикальними були зміни у більш розвинених країнах, де численна когорта (сформована в роки високої народжуваності) досягла віку активно працюючих, але незабаром буде вже представлена великою кількістю людей похилого віку, які потребують опіки. У той же час у країнах, що розвиваються, як і раніше дуже велика частка дітей і молодих людей і мала частка людей похилого віку (рис. 5). Див. динаміку зміни вікової структури на рис. 6 (це не модель, а реальні дані за двома групами країн). Якщо в африканських країнах на південь від Сахари 43% населення молодше 15 років, і лише 3% мають вік понад 65 років, то в країнах Європи на дітей і підлітків (до 15 років) припадає 16% населення, а ті ж 16% становлять жителі старше 65 років.

Рис. 6. Зміни вікової структури (співвідношення чисельності різних вікових класів) для групи країн Південно-Східної Азії (A) і групи країн в Африці на південь від Сахари (B) в період з 1950-го по 2050 рік. Зліва направо по нижній осі показані окремі вікові класи (по 5 років). Одним кольором виділені дані по віковій структурі, усереднені за п'ять років. Добре видно, що у більш розвинених країнах Південно-Східної Азії в результаті зниження народжуваності в 1980-х-1990-х роках спостерігається чітко виражений зсув численних когорт (результатів високої народжуваності 1950-70-х років) на все більш пізній вік, тобто відбувається старіння населення. У країнах Африки народжуваність весь час зростає, і в результаті в популяції все більш домінують ранні вікові категорії. З: Science. 2011. V. 333. P. 562-569.

Подібні зміни вікової структури мають важливі наслідки для економіки, оскільки змінюється співвідношення чисельності активно працюючих і тих, хто перебуває під їхньою опікою. Якщо вважати робочим вік від 15 до 64 років, відношення числа працюючих до непрацюючих в розвинених країнах зросла з 1,24 у 1950 році до 2,05 в 2011-му. Але в країнах, що розвиваються, це відношення зростає повільніше – з 1,41 до 1,89 (за той же час). В африканських країнах на південь від Сахари воно навіть зменшилося – з 1,22 до 1,20. Причина – збереження високої народжуваності і дуже висока чисельність дітей і підлітків. У багатьох азіатських країнах підйом економіки пояснювався наявністю численної когорти людей активного робочого віку, але в міру старіння населення і при збереженні дуже низької народжуваності цим країнам у майбутньому загрожують серйозні труднощі, викликані необхідністю забезпечити життя старих людей.

Якщо виходити з середніх значень коефіцієнта фертильності, згідно з розрахунками фахівців Департаменту розвитку ООН, загальна чисельність народонаселення досягне 9.3 млрд до 2050 року і 10,1 млрд до 2100 року. Якщо ж припустити, що фертильність буде знижуватися, то в 2050 році очікується лише 8,5 млрд. Якщо вона зберігатиметься високою, то до 2050 року слід очікувати 10,6 млрд. Відповідно, прогноз на 2100 рік – від 6,1 до 15,8 млрд залежно від прийнятих значень фертильності. Якщо говорити про точку досягнення максимальної чисельності (піка, після якого чисельність почне знижуватися), то в разі низької фертильності він буде досягнутий у 2045 році (8,1 млрд), у разі високої – після 2100 року (15,8 млрд).

Нині найбільше людей проживає у Китаї (1,35 млрд). Від нього тільки злегка відстає Індія (1,24 млрд), яка до 2050 року стане найбільш багатолюдною країною із загальною чисельністю населення 1,69 млрд. З 10 найбільших за чисельністю населення країн тільки три – США, Росія та Японія відносяться до категорії розвинених, але до 2050 року Росія вже не буде входити в першу десятку найбільш населених країн. А Нігерія, яка зараз займає 7-е місце, перейде на 4-е.

Автори статей в Science підкреслюють, що, незважаючи на серйозні труднощі, з якими стикається людство у міру зростання народонаселення, алармістські передбачення, які часто робилися, досі не підтверджувалися. Зміни вікової структури і зниження народжуваності в міру зростання освіти і добробуту, що відбуваються наразі, вселяють надію на подолання кризи, викликаної занадто високою чисельністю людей.

Джерела:

1. Jean-Pierre Bocquet-Appel. When the World’s Population Took Off: The Springboard of the Neolithic Demographic Transition / / Science. 2011. V. 333. P. 560-561.
2. David E. Bloom. 7 Billion and Counting / / Science. 2011. V. 333. P. 562-569.
3. Ronald Lee. The Outlook for Population Growth / / Science. 2011. V. 333. P. 569-573.
4. Leslie Roberts. 9 Billion? / / Science. 2011. V. 2011. P. 540-543.
5. Алексей Гиляров. Численность населения Земли достигла семи миллиардов — что дальше?

Під час роботи конференції були обговорені актуальні проблеми молодіжної політики. Зокрема, найбільш детально були проаналізовані такі питання:

• Молодіжна політика: проблеми формування та реалізації
• Молодіжний парламент як механізм впливу на державотворчі процеси
• Як зробити дієвою мережу молодіжних ініціатив?
• Участь молоді у реформах, що відбуваються в Україні

Участь у роботі конференції взяли понад 50 представників наукових, навчальних установ, громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, представників зарубіжних фондів, експертів у галузі молодіжної політики.

Зокрема, присутні на заході заслухали доповіді першого заступника Міністра освіти і науки, молоді і спорту України Є.Суліми, першого заступника голови Державної служби молоді та спорту України С.Глущенка, народного депутата України А.Пінчука, директора Державного інституту сімейної і молодіжної політики А.Мішина, президента Центру системного аналізу і прогнозування Р.Іщенка, заступника керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента В.Кулика та ін.

Метою заходу було об’єднання зусиль органів державної влади та інститутів громадянського суспільства заради забезпечення правових, економічних та соціальних умов для реалізації молодіжних ініціатив в контексті державної молодіжної політики.

Жвавого обговорення набули питання, пов’язані зі створенням та діяльністю молодіжного парламенту. Однозначної відповіді поки не має, однак більшість фахівців схильні до думки, що ініціатива створення молодіжного парламенту має належати молоді, а не пропонуватися зверху. Також учасники конференції припустили, що ефективніше будуть працювати подібні структури, якщо їх створювати на місцях.

Багато дискутували про цілі та завдання державної молодіжної політики, наголошували на необхідності її вдосконалення  у  відповідності до вимог часу, зокрема до Програми реформ, що проводяться останнім часом в Україні. Одним із пріоритетних напрямків формування молодіжної політики було названо забезпечення участі молоді у здійсненні реформ у країні.

Учасники конференції відзначили важливість внесення змін до нормативно-правової бази у сфері молодіжної політики.

За результатами роботи науково-практичної конференції будуть розроблені пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення державної молодіжної політики.

СПИСОК УЧАСНИКІВ

У монографії здійснено аналіз демографічного і соціально-економічного становища українських сімей та порівняльну оцінку соціального захисту сімей у зарубіжних країнах. Спираючись на розрахунки чисельності та складу населення, розроблено довгостроковий аналітичний прогноз шлюбно-сімейної ситуації в Україні. Сформульовано та обґрунтовано перспективи розвитку державної підтримки молодих сімей, запропоновано шляхи реалізації молодіжної сімейної політики в Україні. Монографія розрахована на науковців, фахівців з державного управління, соціальної політики, аспірантів, студентів.

Завантажити видання (формат pdf, 217 сторінок, розмір 1,5 Мб)

На перших шпальтах журналу надруковано статтю директора Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Андрія Мішина «Політико-адміністративна реформа та завдання державної молодіжної політики». Автор підкреслює важливість застосування нових підходів у здійсненні реформ, зокрема, в галузі молодіжної політики.

Актуальних проблем виховання торкаються у своїй статті доктор педагогічних наук, професор Валентина Оржеховська та науковий співробітник Інституту проблем виховання НАПН України Галина Ковганич. Вони зазначають, що основним результативним критерієм виховного процесу в закладах освіти має стати формування життєвих компетентностей особистості, здатної реалізувати себе як громадянина, фахівця, носія культури та ін.

У рубриці «Молодіжна політика» знаходимо статтю доктора історичних наук Євгена Бородіна та кандидата наук з державного управління Інни Хохрякової «Досвід створення молодіжних громадських структур при органах виконавчої влади України на регіональному рівні». Інша стаття цієї рубрики «Проблеми життя і розвитку сільської молоді» належить переможцю щорічного конкурсу ім. О. Яременка «Молодий науковець року» Катерині Мазосі.

Читачів зацікавлять також публікації, розміщені в рубриках «Гендерна рівність», «Здоровий спосіб життя», «Фізична культура і спорт».

Завантажити «Вісник Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту №4 / 2010»

Завантажити інші номери науково-практичного журналу

Основну увагу автори зосередили на проблемі формування сімейних цінностей (О. Шевченко, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту психології ім. Г. Костюка НАПН України; Т. Яблонська, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту психології ім. Г. Костюка НАПН України; І. Пєша, кандидат педагогічних наук, керівник Центру інноваційних технологій Державного інституту сімейної та молодіжної політики), соціальної роботи (В. Тюріна, доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної психології і педагогіки Харківського національного університету внутрішніх справ; О. Волосатих, заступник начальника управління фінансово-господарського забезпечення Донецької обласної ради), розвитку особистості (В. Куліш, аспірант Інституту психології ім. Г. Костюка НАПН України) тощо.

Рубрика «Гендерна рівність» вміщує статтю доктора юридичних наук, президента Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» К. Левченко «Проблеми діяльності експертної ради з питань розгляду звернень щодо дискримінації за ознакою статі».

Читачів зацікавлять також публікації, розміщені в рубриках «Молодь у політичних процесах», «Здоровий спосіб життя», «Фізична культура і спорт».

Вісник Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту №3 / 2010 (cкачати)

Інші випуски →

21 грудня в приміщенні Державного інституту розвитку сім’ї та молоді відбулося нагородження переможців щорічного конкурсу імені О. Яременка «Молодий науковець року».

Почесні грамоти та цінні подарунки переможцям вручили Заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Сизенко Юрій Павлович та директор ДІРСМ  Мішин Андрій Олександрович.

У 2010 році переможцями конкурсу стали:

Гевчук Наталія Сергіївна, асистент кафедри соціальної педагогіки та практичної психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, наукова робота «Організація психологічної та соціально-педагогічної роботи з дітьми, батьки яких за кордоном, в умовах загальноосвітнього навчального закладу»

Гриневич Мар’я Сергіївна, провідний спеціаліст відділу патріотичного виховання та підтримки творчих ініціатив молоді департаменту молодіжної політики Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, наукова робота «Етнонаціональні особливості політичної участі молоді в сучасній Україні (на прикладі кримськотатарської молоді)»

Матвійчук Ігор Миколайович, начальник загального відділу ВГОІ «Гармонія», наукова робота «Моделі соціального замовлення в Україні»

Сидорчук  Марина Степанівна, член Молодіжної студії «Молодь обирає здоров’я», наукова робота «Волонтерська молодіжна студія як ефективна модель формування здорового способу життя серед дітей та молоді»

Степанченко Дарина Костянтинівна, старший  науковий співробітник Центру здорового способу життя Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, наукова робота «Порівняльна характеристика російської та української моделі захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»

Найкращою визнана наукова робота «Проблеми перспективи життя і розвитку сільської молоді (на прикладі селища Гродівка Красноармійського р-ну Донецької обл.)». Автор – Мазоха Катерина Анатоліївна, студентка IV курсу Донецького національного університету.

Передбачається обговорення  за такими напрямками:

-  Справжні суб’єкти молодіжної політики: хто вони?

-  Чи сприяє державна політика вирішенню  молодіжних проблем?

- Як зробити дієвою мережу молодіжних ініціатив?

- Можливі форми налагодження  співпраці молодіжних організацій із урядовими установами

Захід відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська 1-3/5, кнайп-клуб «Купідон» з 17.00 до 19.00. Реєстрація  – з 16.40.

Запрошуємо Вас до участі у засіданні дискусійного клубу. Про свою участь у заході просимо повідомити до 22 листопада за тел. 278-12-56, 097-969-9788 (Микола Ярмолицький), 097-5284734 (Катерина Меркотан) або електронною поштою – vismin@dipsm.org.ua

Оргкомітет

21 жовтня 2010 року

Участь у заході взяли понад 50 осіб, серед яких провідні науковці та експерти в галузі молодіжної політики, а також представники громадських молодіжних організацій.

За підсумки засідання дискусійної студії доводиться констатувати існування цілої низки проблемних питань, які залишаються у молодіжній політиці. Їх вирішення можливе, проте це процес дуже складний і потребує часу. В першу чергу варто виділили ті проблеми, що турбують молодь найбільше і відповідно над якими слід працювати вже зараз.

Цінності сучасної української молоді

Досвід роботи в молодіжній сфері, накопичений впродовж 20 років, як і досвід молодіжної політики провідних країн світу, на сьогодні не завжди є ефективним. Цінності сучасної молоді істотно відрізняються. Це покоління, яке вибудовує свою шкалу цінностей і пріоритетів в ринкових умовах.

За словами голови Спілки молодих політологів України А. Єременка, сучасна молодь є більш протестною, ніж креативною. Якщо проаналізувати  існуючі молодіжні рухи, націлені на певні зміни, то основними формами їх діяльності є власне протестні акції, зокрема, проти підвищення оплати за навчання, проти заборони щодо мирних зібрань тощо. Більшість акцій за участю молоді проходить під загальною назвою «Молодь проти», акцій «Молодь  - «за» фактично немає.

Завідувач лабораторії психології політичної участі Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук Л. Кияшко вважає, що сучасна молодь не надто глибоко розуміє явище демократії і формування  громадянського суспільства. Так, за результатами проведеного  дослідження, де для оцінки структури та глибини явища політичної свідомості молоді використовувались психологічні тести та прийоми, зокрема метод асоціацій, було встановлено, що у сучасної молоді демократія асоціюється з такими цінностями, як особиста безпека, індивідуальна воля, свобода, права особистості. Але з відповідальністю перед суспільством демократія асоціюється лише у двох випадках зі 100.

У проявах політичної активності сучасна молодь більше готова до протестних дій, ніж до конструктивних. Внаслідок цього активність української молоді концентрується навколо певного «ворога», проти якого слід боротися.

Конфліктною зоною є розрив між цінністю та її доступністю. Цінність перебуває в конфліктній зоні коли вона є недоступною втім має велике значення. Конфліктні зони активізують поведінку і характеризують реальний прояв нашої активності. Важливими, але малодоступними цінностями для молоді є: матеріальна забезпеченість, захищеність прав, участь в управлінні державою тощо.

Цікаво, що доступними, але не досить важливими цінностями для молоді є: свобода слова, відповідальність перед суспільством, підпорядкування закону та доступність  інформації.

На думку  психологів, молодь не готова повною мірою до «європейської демократії», оскільки важливі для європейців демократичні  цінності не є настільки ж важливими для української молоді, хоча є доступними.

Здоровий спосіб життя молоді

Іншим колом проблем, які тісно пов’язані з активізацією молоді у державотворчих процесах, є здоровий спосіб життя.

Так, у ході дослідження «Ставлення української молоді до здорового способу життя», демо-версія якого була презентована директором Державного інституту розвитку сім’ї та молоді А. Мішиним, виявлено декілька особливостей (загалом було опитано 1200 респондентів віком від 14 до 35 років методом особистісного інтерв’ю «face to face»).

В цілому українська молодь оцінює свій стан здоров’я як «добрий» (56,3%) та «задовільний» (33,7%).

За даними опитування серед причин, які найбільш негативно впливають на стан здоров’я, були названі: стан навколишнього середовища (66,4%), психологічна напруга (31,4%), шкідливі звички (30,4%), неправильне харчування (27,8%), дещо менше впливають на здоров’я згідно з даними – умови праці (20%), та неякісне лікування у медичних закладах (15,8%).

Для підтримання здорового способу життя молоді необхідно: відпочинок на природі (52,7%), поєднання оптимального режиму роботи і відпочинку (36,3%), відмова від вживання міцного алкоголю (34,1%), регулярні заняття спортом (26,3%) а також фізкультурою (24,9%).

По різному молодь збирається позбавлятися шкідливих звичок: майже 35% молоді збирається кинути вживати алкоголь і лише 0,1 % – кинути палити.

Результати свідчать, що основними пріоритетами сучасної молоді віком 14-35 років є:  бути здоровим (41,1%), матеріальне благополуччя (17,6%), створення сім’ї (11%), отримання гідної освіти, професії (9,3 %).

Соціальна мобільність молоді

Виокремлюючи молодіжні проблеми, не можна обійти проблему відкритості та доступності можливостей молоді для життєвих змін за допомогою так званих соціальних «ліфтів». На думку керівника Центру молодіжної політики Державного інституту розвитку сім’ї та молоді О. Ярошенка, такими традиційними «ліфтами» вертикальної мобільності в сучасному молодіжному середовищі є освіта, сім’я, різноманітні професійні, економічні, політичні організації та об’єднання. Окремої уваги заслуговує соціальний ліфт, що є діалогом між владою і бізнесом. Лише та молодь, яка сприяє розвитку бізнесу або навпаки критикує бізнес найшвидше піднімається сходинками соціального ліфту.

Що стосується освіти, то тенденцією розвитку системи вищої освіти в Україні є збільшення питомої ваги платної освіти, що зменшує можливості долучитися до одного з головних каналів соціальної мобільності. Окрім цього постає питання якості освіти та її відповідності сучасним вимогам. Здобуття вищої освіти не завжди гарантує молоді досягнення відповідного рівня добробуту, адже серед заявлених роботодавцями в службу зайнятості вакансій майже 80% становлять робітничі професії і лише 20% – для фахівців з дипломами про вищу освіту (при цьому 43% вакансій передбачають заробітну плату, яка не перевищує прожитковий мінімум).

Щодо  підтримки сім’ї, то лише небагато хто може розраховувати на її дієву допомогу. З іншого боку  - саме сім’я утримує від можливості опинитися на соціальному дні.

Найбільше можливостей, на перший погляд, відкривається для молоді, яка бере активну участь у роботі політичних організацій в тому числі політичних партій. Натомість низьку ефективність громадської діяльності відзначають 88% молоді (за даними Фонду «Демократичні ініціативи» та фірми “Ukrainian Sociology Service”, 14–26 грудня 2009 року, «Громадська думка молоді України, Азербайджану та Росії»). Тих, хто збирається займатися політикою у майбутньому  – 5 % українців.

Отже, доводиться визнавати неефективність існуючих механізмів реалізації права молоді на соціальну мобільність. Без реальних можливостей для розвитку зростає небезпека негативних проявів у молодіжному середовищі.

Налагодження ефективної співпраці та комунікації

молодіжних організацій з державними установами

Український досвід свідчить, що середина та кінець 90-х – це час коли молодіжний рух був сильний, консолідований (були спільні інтереси, спільні пріоритети). Держава прислухалася до вимог молоді. Сьогодні ситуація така, що існує велика кількість молодіжних організацій та їх спілок, але бракує конструктивної співпраці з державними органами влади

З точки зору виконавчого директора Українського фонду підтримки реформ О. Яреми, профільне Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту займається підготовкою фінансових звітів, підготовкою програм реалізацією цих програм, що не є основним завданням Міністерства. Це мають робити громадські організації, а Міністерство в цей час має розробляти та здійснювати молодіжну політику на державному рівні.

Як варіант вирішення проблеми може бути прийняття постанови Кабінету Міністрів України, якою передбачатиметься можливість залучення громадськості до спільної реалізації державної молодіжної політики. Це можна назвати соціальним замовленням.

Можливими точками співпраці є:

1. Формування пріоритетів діяльності Міністерства стосовно молоді разом з молодіжними організаціями. Наприклад, протягом року працювати над  одним пріоритетом і переважну частину коштів акумулювати на його вирішення, поєднавши при цьому кошти які виділяються на молодіжні організації та на реалізацію державної політики.

2. Лобіювання Мінсім’ямолодьспортом участі молодіжних організацій у громадських радах інших міністерств відповідно до своєї діяльності.

3. Формування сприятливого середовища з боку держави для неформальних коаліцій в молодіжному середовищі.

4. Перегляд і осучаснення досвіду діяльності Ради з питань молодіжної політики.

По налагодженню тісної співпраці досить цікавим виглядає проект під назвою «Електронний уряд (е-уряд)», представлений на розгляд О. Піддубчак, президентом громадської організації магістрів державного управління «ЕЛІТА ДЕРЖАВИ». Йдеться про те, що «Електронний уряд» – це використання інформаційних та комунікаційних технологій для підтримки кращого надання владою послуг громадянам через їх доступ до інформації, тобто для більш ефективного  державного управління.

В цьому контексті для навчання навичкам корпоративної культури державних службовців можуть слугувати такі проекти:

1. Законотворчий театр. Жива модель закону.

2. Свідомий громадянин. Надання якісних державних послуг (якісний „ресепшн” в державних органах влади ).

3. Mystery Ministery (Магія Міністерств) – експериментальна модель системи державного управління майбутнього, яка зменшить дублювання роботи установ та відомств.

4. Таємниці інших. Нові правила життя. Винайдення нових правил співіснування представників потенційних еліт.

5. Бал магістрів та міністрів. Новий соціальний ліфт – знайомство та спілкування високопосадовців та держслужбовців з талановитою молоддю.

Молодіжний контроль за діяльністю органів державної влади

Контролювати дії влади має громадськість, а не лише опозиція, як це відбувається в нашій країні. Впровадження ефективного громадського контролю за діяльністю органів державної влади має бути одним із ключових завдань сьогодення. За словами А. Мальованого, голови осередку ВМГО «Молоді регіони» Шевченківського району м. Києва, для ефективного здійснення контролю потрібна інтеграція молоді в органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Старший науковий співробітник Центру здорового способу життя К. Дідик наголосила на тому, що держава та державотворчі процеси мають бути відкритими для молоді. Наприклад, можна створити, за прикладом країн Європи та Сполучених Штатів Америки, державний Інтернет-портал для молоді, де буде інформація про кожного члена місцевої ради, його діяльність та зобов’язання, виконані обіцянки тощо.

В рамках контролю за діяльністю політичних сил в Україні здійснюється громадська кампанія «Молодіжна варта: молодь за Вами спостерігає». Є. Малих, член Національного комітету “Молодіжна варта” від ВМГО “Фундація регіональних ініціатив” вважає, що громадський контроль стосується передовсім  виконання політиками своїх зобов’язань, у тому числі щодо молоді.

Молодіжні рухи в Україні

Можливим формам організованого молодіжного руху та спробам визначити пріоритети їхньої діяльності, присвятив свій виступ голова ВМГО «Студентська республіка» П. Вікнянський. Він наголосив, що наразі є потреба в сильному, державницькому, а не політиканському громадському русі. Саме таку державницьку позицію займає Студреспубліка. Любителям протестів було запропоновано більше працювати над змістом (що і як робити замість того, проти чого виступати), адже деструктивна критика і галас у відсутності змістовної альтернативи, як свідчить і нещодавній український досвід, ні до чого доброго не призводить.

За сучасних умов можна говорити про існування в Україні таких молодіжних організацій:

1. Молодіжні філії політичних партій. Основний момент єдності партії з її молодіжною організацією полягає у єдності їх ідеологічних платформ. Молодіжна організація проводить свою роботу, вирішує свої проблеми і одночасно співпрацює з партією та готує себе для майбутньої політичної діяльності на вищому рівні.

2. Громадсько-політичні організації молоді. Залишається значний прошарок молодіжних об’єднань, що зберігають свою незалежність, залишаючись самостійними ідейно-політичними утвореннями і займають активну громадську позицію, час від часу висуваючи навіть політичні вимоги.

3. Молодіжні релігійні організації. Окремо слід виділити молодіжні релігійні об’єднання, що утворюються в Україні. Після падіння тоталітарної системи значний відсоток молоді само реалізується, звертаючись до релігії.

4. Молодіжні фахові об’єднання, організації за інтересами. Молодіжні об’єднання, політично незаангажовані, утворюють наступну групу організацій, яка кількісно перевищує всі попередні, та намагається вирішувати життєво важливі проблеми молоді.

5. Фахові молодіжні структури. Утворюються головним чином за ознакою фахової приналежності, під час навчання або роботи.

6. Благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди. Цей тип організацій не досить поширений в сучасному молодіжному середовищі. Однак, їх діяльність є досить активною в напрямку акумуляції потрібних коштів та фінансування благодійних програм чи молодіжних проектів.

7. Профспілки, що мають за першочергове завдання вирішення соціальних проблем молоді та захист їх інтересів перед державою та ін.

В цьому ключі одним з найбільш цікавих та продуктивних молодіжних ініціатив є Молодіжний парламент, оскільки сучасна молодіжна політика держави має бути націлена не лише на боротьбу з негативними явищами в  молодіжному середовищі, але й на підтримку позитивних векторів розвитку молоді.

З огляду на це, молодіжний парламентаризм важливий не тільки як механізм представництва прав та інтересів молоді, але і як інститут соціалізації, що підвищує правову та політичну культуру, а також інструмент формування кадрового потенціалу країни.

В багатьох країнах Європи молодіжні парламенти організовані  з метою залучення молодих громадян до законотворчого процесу, надання можливості висловлювати свої ідеї і бути почутими. Така форма участі в управлінні державою дозволяє молоді краще орієнтуватися в політиці, відчувати себе відповідальною за зміни, що відбуваються в її країні.

Слід відзначити, що становлення державного механізму, відтак і становлення державної молодіжної політики, співпраця між молодіжними організаціями та державною відбувалися шляхом спроб та помилок.

Організований молодіжний рух в Україні продовжує змінювати свої форми, засоби та методи роботи. З’являються нові лідери, нові структури, окреслюються раніше приховані тенденції. Втім говорити про дієвість організованого молодіжного руху в Україні мабуть ще зарано.

Можливо настав час активного обміну позитивним досвідом роботи з метою подальшої ефективної співпраці молодіжних громадських організацій, перетворення їх на дієву мережу громадянського суспільства для конструктивної участі в управлінні державою та вирішення численних проблем молоді.

Державний інститут розвитку сім’ї та молоді пропонує всім, хто переймається молодіжною проблематикою, долучитися до обговорення означеної теми «Як активізувати участь молоді у державотворчих процесах?»

Свої пропозиції та зауваження надсилайте на адресу: mykolay@dipsm.org.ua

Підготовлено Центром молодіжної політики

Державного інституту розвитку сім’ї та молоді

Завантажити документ у форматі doc*

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5213/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5194 http://www.dipsm.org.ua/all/5194#comments Thu, 21 Oct 2010 13:25:45 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5194 21 жовтня 2010 року в приміщенні Національної академії Наук України відбулося засідання дискусійної студії: «Як активізувати участь молоді в державотворчих процесах?»

Організаторами заходу виступили Державний інститут розвитку сім’ї та молоді спільно з Регіональним представництвом Фонду ім. Еберта в Україні та Українським центром політичного менеджменту.

До участі були запрошені біля 50 осіб, серед яких провідні науковці та експерти в галузі молодіжної політики, а також представники громадських молодіжних організацій.

Відповідно до програми, захід проходив за трьома основними напрямками, після кожного з яких відбувалася дискусія. Перший тематичний напрям «СУЧАСНА МОЛОДЬ: ЯКА ВОНА?» (модератором виступив Юрій Шайгородський, президент Українського центру політичного менеджменту, доктор політичних наук) був присвячений проблемам цінностей сучасної української молоді та їх впливу на формування політичної активності, соціальній мобільності молоді. Зокрема,  жвавого обговорення набула тема такого «соціального ліфту» як освіта.

Другий напрям «УЧАСТЬ МОЛОДІ У ПРОЦЕСАХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ» (модератор - Катерина Меркотан, учений секретар Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, кандидат політичних наук) стосувався питань молодіжних ініціатив та можливостей їх реалізації, європейського досвіду та проблем адаптації в Україні молодіжного парламентаризму, шляхів налагодження ефективної співпраці та комунікації молодіжних організацій із урядовими установами.

Завершила свою роботу дискусійна студія секцією «МОЛОДЬ ДЛЯ ДЕРЖАВИ ЧИ ДЕРЖАВА ДЛЯ МОЛОДІ? (модератор – Віталій Кулик, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства).  Були обговорені питання молодіжних організацій в системі громадського контролю та запропоновано на розгляд проблему формування нового управлінського капіталу,  враховуючи потужний потенціал молоді.

Маємо надію, що ідеї, які з’явилися в ході засідання неодмінно будуть використані в практичній площині молодіжної політики.

21 жовтня 2010 року

Передбачається обговорення  за такими напрямками:

- Цінності та життєві стратегії молоді

- Соціальна мобільність молоді

- Молодіжні ініціативи та можливості їх реалізації

- Налагодження  співпраці молодіжних організацій із урядовими установами

- Можливі форми організованого молодіжного руху.

Захід відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 55, Національна Академія Наук України (3-й поверх, сесійний зал).

Початок роботи о 10.00.

Запрошуємо представників  молодіжних  організацій до участі у засіданні дискусійної студії. Про свою участь у заході просимо повідомити до 18 жовтня за тел. 278-12-56,  097-528-4734 або електронною поштою – vismin@dipsm.org.ua

 Оргкомітет

Цей консультативно-дорадчий орган створено при Міністерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту згідно з статтею 6 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків” з метою своєчасного та ефективного реагування на скарги та звернення громадян за фактами дискримінації за ознакою статі і діятиме на громадських засадах.

Створення Ради є непересічною подією, як для суспільства загалом, так і для керівників усіх рівнів та сфер діяльності, з огляду на те, що вперше в Україні створено незалежний орган, до якого зможе звернутися кожен громадянин із своєю особистою проблемою для захисту від проявів дискримінації чи поновлення порушених прав.

Крім того, як зазначалося у ході засідання, це перший попереджуючий сигнал для непрофесійних керівників, який покладе край проявам дискримінації у професійно-трудовій діяльності відносно їх підлеглих.

За словами Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Равіля Сафіулліна, створення Експертної ради – це черговий крок для посилення Національного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

У своєму вітальному слові Міністр також висловив сподівання щодо дієвості і результативності роботи Експертної ради, що дозволить Україні виконати міжнародні зобов’язання (з повною версією виступу Міністра можна ознайомитися тут).

Участь у роботі першого засідання практично у повному складі взяли члени Експертної ради. Її представляють кращі практики і експерти державних, громадських, у тому числі міжнародних організацій з питань недопущення дискримінації за ознакою статі, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання ґендерного насильства, протидії торгівлі людьми.

Основна частина порядку денного була присвячена ретельному опрацюванню питань щодо забезпечення діяльності Експертної ради. Зокрема, учасники висловили та обговорили пропозиції щодо регламенту роботи дорадчого органу, терміни та механізми взаємодії з тими представниками виконавчої влади, які працюють з подібними зверненнями щоденно, особливо, коли потрібне негайне реагування на проблему, а також порядок збирання, обліку та реагування на звернення і направлення рішення тощо.

Окремо акцентувалося питання незалежності та незаангажованості діяльності Ради, оскільки саме такі критерії органу зможуть реально забезпечити місію дієвої допомоги у реалізації українськими громадянами їх законних прав.

Голова Експертної ради, заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова запропонувала роботу перших засідань спрямувати на розробку реального механізму захисту будь-якої людини, тому закликала усіх напружено попрацювати над вирішенням проблем, щоб незабаром розгорнути роботу Ради у повному обсязі.

За інформацією Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5178/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5167 http://www.dipsm.org.ua/all/5167#comments Thu, 09 Sep 2010 09:32:09 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5167 Вийшов у світ перший номер (№ 1-2) науково-практичного журналу «Вісник Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту».

У зверненні до читачів шеф-редактор журналу, Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту Р. Сафіуллін зазначив, що метою видання є наукове забезпечення реалізації державної політики щодо сім’ї, дітей, молоді, гендерної рівності, фізичної культури та спорту; пропагування досвіду роботи; популяризацію результатів наукових досліджень; сприяння впровадженню новітніх інноваційних технологій і створення умов для посткризового розвитку; підвищення ефективності прийняття управлінських рішень з питань сім’ї, молоді та спорту.

Основну увагу автори зосередили на актуальних проблемах державної сімейної політики, а саме її концептуальних засадах (С. Толстоухова, заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту), державній політиці як цілісній науково-практичній системі (А. Мішин, директор Державного інституту розвитку сім’ї та молоді), на взаємодії органів державної влади та громадських організацій у вирішенні проблем сім’ї (Л. Ковальчук, віце-президент Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна») тощо. Рубрика «Відповідальне батьківство» знайомить читачів зі статтями, що висвітлюють тенденції виховання дітей у молодій сім’ї (Т. Яблонська), а також  проблеми активізації громад на підтримку дітей та сімей (Н. Комарова).

Молодіжна політика стала предметом дослідження М. Головатого, Н. Лук’янової, Є. Бородіна, В. Головенька та інших авторів.

Зацікавлений читач може знайти чимало корисного для себе у публікаціях, розміщених у рубриках «Гендерна рівність», «Соціальна політика і соціальна робота», «Розвиток особистості», «Фізична культура  і спорт».

Завантажити номер №1-2

Завантажити інші номери науково-практичного журналу

У конкурсі можуть брати участь громадяни України віком до 35 років – молоді науковці, викладачі, державні службовці та посадові особи органів місцевого самоврядування, представники громадських організацій, студенти, аспіранти, які досліджують проблеми соціальної роботи, молодіжної політики, формування політичної культури молоді, здорового способу життя, сім’ї та гендерної рівності тощо, мають науково-практичні здобутки, працюють над підготовкою магістерської, кандидатської  чи докторської дисертації. Для участі в конкурсі необхідно заповнити та надіслати:

заяву-анкету;

конкурсну роботу обсягом не менше 25 сторінок (2 примірники), оформлену згідно з вимогами Вищої атестаційної комісії України щодо публікацій у фахових виданнях;

рецензію наукового керівника або двох фахівців (кандидата чи доктора наук);

копію 1-ої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про реєстрацію за місцем проживання.

Переможці конкурсу будуть нагороджені Дипломами Державного інституту розвитку сім’ї та молоді; вони можуть бути рекомендовані для вступу в аспірантуру Інституту.

Наукові роботи переможців протягом року безкоштовно друкуватимуться у виданнях Державного інституту розвитку сім’ї та молоді і Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту.

Документи для участі в конкурсі приймаються Оргкомітетом на паперових та електронних носіях до 19 жовтня 2010 року включно за адресою: 01025, Україна, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 14, Державний інститут розвитку сім’ї та молоді, каб. 214. Електронна адреса: vismin@dipsm.org.ua

Телефони для довідок: 278-12-56; 278-12-41.

ЗАЯВА – АНКЕТА на участь у щорічному конкурсі ім. О. Яременка “Молодий науковець року”

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5158/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5142 http://www.dipsm.org.ua/all/5142#comments Wed, 11 Aug 2010 14:08:55 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5142 Відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 64/134 від 18 грудня 2009 року, з 12 серпня 2010 року по 11 серпня 2011 року проводиться Міжнародний рік молоді: «Діалог і взаєморозуміння».

Цією резолюцією Генеральна Асамблея ООН рекомендує всім державам-членам, установам, фондам і програмам системи ООН використати нарощування потенціалу на глобальному, регіональному і національному рівні, з метою просування серед молоді ідеалів миру, свободи, прогресу, поваги до прав людини і солідарності між людьми різних поколінь, культур, релігій і цивілізацій.

Як зазначив з цього приводу директор ДІРСМ Андрій Мішин: «Сьогодні світ стикається з багатьма кризовими явищами, включно з проблемами у сфері фінансів, безпеки, довкілля, що перешкоджають досягненню міжнародно-визнаних цілей розвитку Декларації тисячоліття. Інвестувати в молодь і залучати її — в цьому ключ до вирішення таких проблем, зокрема і в Україні» .

За класифікацією ООН, до молоді відносяться ті, чий вік складає від 15 до 24 років (в Україні згідно законодавства: від 14 до 35 років. Таке рішення народних депутатів було пов’язано із створенням правових умов для отримання української молоддю житлових кредитів. У сучасних економічних умовах такий підхід, на думку Андрія Мішина контрпродуктивий, оскільки не має реальних шляхів реалізації і веде до інфантильного ставлення українців найбільш активного віку до держави).

Сьогодні молодь — це 1,2 мільярда чоловік, тобто 18 відсотків населення світу. 87 відсотків з них проживають в країнах, що розвиваються, і страждають від обмеженого доступу до ресурсів, освіти, професійної підготовки, працевлаштування послуг охорони здоров’я, а також обмеження економічних можливостей.

Одночасно, молоде покоління у всіх країнах світу є головним людським ресурсом для розвитку, позитивних соціальних змін і технологічних інновацій. Ідеали, енергійність і широта поглядів молоді грають центральну роль в процесі поступального розвитку суспільства.

Зусилля молоді сприяють викорінюванню бідності і голоду в громадах, боротьбі з ВІЛ/СНІДом за допомогою пропаганди серед однолітків, а також пропаганді захисту довкілля. Крім того, молоді люди виступають новаторами, заохочуючи діалог, розуміння і повагу між людьми різних культур і релігій.

Часто представники молодого покоління стають лідерами, пропагуючи здоровий спосіб життя, оберігаючи довкілля, пропонуючи оригінальне використання нових технологій, наприклад, мобільних пристроїв і соціальних мереж Інтернету, а також наводячи мости, що сприяють розвитку суспільства. Саме тому ми повинні, зазначив 1-й заступник директора ДІРСМ Олексій Бєлишев, визнавати і заохочувати внесок української молоді у національний, регіональний і світовий розвиток.

Він підкреслив, що саме використання потенціалу молодого покоління безпосередньо впливає на подолання негативної соціально-економічної ситуації в Україні.

З 12 серпня 2010 року Міжнародний рік молоді починається із заходів у Центральних установах ООН в Нью-Йорку і прямує по всьому світу, з тим щоб продемонструвати вклад молодого покоління в процес розвитку і сприяння здійсненню Всесвітньої програми дій, яка стосується молоді.

Кульмінацією святкування Міжнародного року стане всесвітня конференція молоді під егідою ООН, проведення якої заплановане на 2011 рік. По всьому світу намічено проведення багатьох заходів.

Слід зазначити виступи Голови Президії ВМГО “Молодь України за майбутнє” Андрія Полііта, а також Голови Всеукраїнської ради регіонального молодіжного розвитку та співробітництва Артура Горіна, котрі закликали молодіжні об’єднання і владу до продуктивної співпраці з метою розвитку молодіжного сектора української політики, а відтак ширшого залучення молоді до розвитку нашої країни.

На думку Артура Горіна, варто скористатися з включеного урядом «зеленого світла» для молоді і використати тему Року для зміцнення міжкультурного діалогу та діалогу між поколіннями.

В свою чергу Андрій Полііт відзначив: «Саме в 2010 році виповнюється 15 років з моменту прийняття Всесвітньої програми дій, що стосуються молоді. Це мало історичне значення, оскільки у ВПДМ визначені програмні дії і надані практичні рекомендації відносно діяльності на національному рівні, а також щодо міжнародної підтримки з метою покращення становища молодих людей».

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5142/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5129 http://www.dipsm.org.ua/all/5129#comments Tue, 10 Aug 2010 09:38:11 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5129 Конституційний суд Німеччини задовольнив позов батька 12-річного хлопчика про скасування материнського вето. Під час розгляду справи, суд вирішив не ставити під сумнів сам принцип, згідно з яким право батьківської опіки на дитину, народжену поза шлюбом, спочатку належить тільки матері.
Водночас суд постановив, що німецькі закони грубо зазіхають на права батьків, позбавляючи їх можливості піклуватися про дитину, доки мати не дасть своєї згоди. На думку суду, така система порушує гарантоване конституцією батьківське право чоловіків. Дотепер чоловіки у цій ситуації фактично були позбавлені можливості відстояти своє право у судовому порядку.

В очікуванні зміни законів

Подібних прикладів у Німеччині не бракує. Водій метро Торстен Нітц вже багато років шукав можливості спілкуватися зі своєю позашлюбною донькою Мішель та допомагати дівчині. Але її мати не погоджувалася на це. Тепер Торстен і чоловіки, що опинилися в аналогічному становищі вдячні суду за його рішення.«За весь цей довгий час я уперше відчув полегшення – коли почув про рішення суду», – зізнається Нітц.

Чоловік сподівається, що рішення суду надішле і сигнал законодавцям, аби відповідні зміни до законів були ухвалені якнайшвидше і не відкладалися у «довгу шухляду». За словами міністра юстиції Німеччини Сабіни Лойтхойзер-Шнарренбергер, найближчим часом німецькі закони у цій царині таки будуть приведені у відповідність з європейськими, а права неодружених батьків закріплять законодавчо.

«Невдовзі у матерів, які відмовляють дитині у спільній батьківській опіці, мають бути дуже, дуже серйозні причини для цього. Наприклад, висока вірогідність виникнення конфліктів та сварок», – пояснює адвокат, що спеціалізується на сімейному праві Едіт Шваб.

Загальноєвропейське явище

Європейський суд з прав людини у Страсбурзі ще наприкінці 2009-го року визнав, що існуюча у Німеччині система наділення батьківськими правами суперечить положенням Європейської хартії прав людини, які забороняють дискримінацію та сповідують повагу до родини. Ці зміни мають велике значення і для самої Німеччини, де приблизно кожна третя дитина народжується поза шлюбом. Причому у колишній НДР таких випадків значно більше, ніж у Західній Німеччині.

Як пише у середу впливова мюнхенська Süddeutsche Zeіtung, Конституційний суд ФРН, насправді, затвердив у Німеччині те, що у більшості європейських країн вже давно було нормальною практикою. Зокрема, за статистикою від 2008-го року, яку наводить газета, серед всіх країн ЄС процент позашлюбних дітей є найвищим у Франції. Слідом йдуть Великобританія, Нідерланди, Чехія та Німеччина. Найменше таких дітей народжується у Греції. Та лише у Німеччині неодружені чоловіки упродовж тривалого часу залишалися майже безправними.

Україна: формально – рівні права

Жінка й чоловік мають в Україні рівні права на дитину, навіть якщо вони офіційно не зареєстрували шлюб. Це регламентує закон про охорону дитинства, який був прийнятний в Україні ще 1991 року, наголошує представниця державного інституту розвитку сім’ї та молоді Алла Зінченко.

«У нас це вже давно є. Якщо батько у свідоцтві про народження записаний, то він має всі права. У законі також передбачено, якщо батько і дитина живуть окремо, то все одно мають право на спілкування. Але якщо проти цього хтось протестує, то спочатку вирішують проблему органи опіки, а потім суд».

Втім, на практиці у 90 відсотках випадків права українських чоловіків щодо опіки над дітьми дискримінуються, констатує директор представництва міжнародної благодійної організації «Кожній дитині» Володимир Кузьмінський. За його словами, батьки можуть укласти договір про спільну участь у вихованні та утриманні дитини. Та попри ліберальний закон, якщо діло доходить до суду, то з практики видно, що чоловіки мають набагато менше шансів отримати опіку над дитиною.

Судова практика схилється до матері

«Батькові потрібно докласти надзвичайних зусиль для того, аби відстояти своє право, аби дитина залишилася з ним. Судова практика схиляється більше до матері».

Володимир Кузьмінський каже, що в Україні є лише поодинокі випадки, коли дитина залишається жити з батьком і це лише коли мати зловживає наркотиками або алкоголем. Експерт зауважив, що є тенденція, коли жінки не перебуваючи у шлюбі свідомо ігнорують батька навіть у свідоцтві про народження дитини.

Це дає матеріям статус жінки-одиначки, яка може претендувати на державну допомогу. Разом з тим Кузьмінскьмий відзначає, що в Україні є випадки, коли самі чоловіки ухиляються від батьківства і не бажають записувати дитину на себе. Втім таких випадків, на його думку, небагато.

Автори: Лілія Гришко/Дмитро Каневський

Редактор: Євген Тейзе

джерело: Кожній дитині Україна

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5129/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5126 http://www.dipsm.org.ua/all/5126#comments Tue, 10 Aug 2010 09:32:21 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5126 Саме під таким гаслом минулого тижня пройшов Харківський обласний зліт волонтерів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на базі оздоровчого табору «Гвоздика».

У зльоті взяли участь 162 найкращі волонтери з усіх центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді області, а також представник Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді.

Основною метою заходу стало навчання волонтерів, обмін досвідом та визначення найкращих волонтерських шкіл Харківщини.

Протягом двох днів було проведено виставки соціально-рекламної продукції та стіннівок, семінари, презентації та рольові ігри. Проведено навчальні тренінги на тему: «Підготовка молоді до сімейного життя», «Сім’я як форма допомоги», «Репродуктивне здоров’я молоді», «Надання допомоги людям, які перебувають у кризовому стані».

Джерело: Державна соціальн служба для сім’ї, дітей і молоді

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5126/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5122 http://www.dipsm.org.ua/all/5122#comments Tue, 10 Aug 2010 09:25:08 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5122 Проект закону (реєстр. № 5266) визначає правовий статус волонтера, волонтерської організації, їх права та обов‘язки, принципи волонтерської діяльності, учасників цієї діяльності, види, засади та напрями її здійснення, джерела фінансування. Як зазначили члени Комітету, законопроектом передбачається також врегулювати взаємовідносини між учасниками волонтерської діяльності та визначити напрями державної політики у цій сфері.

На думку народних депутатів, прийняття даного законопроекту встановить правові, організаційні засади розвитку волонтерського руху в Україні та забезпечить формування нормативно-правової бази для розвитку волонтерського руху, його становлення, стимулюватиме подальший процес його розвитку, а також дозволить більш активно та повно використовувати потенціал волонтерського діяльності як важливої передумови для подальшої розбудови в Україні соціально орієнтованого громадянського суспільства.

В ході підготовки документа до другого читання до Комітету надійшла низка пропозицій, більшість з яких враховано. Зокрема, члени Комітету підтримали пропозиції щодо більш чіткого визначення механізмів державної підтримки волонтерської діяльності, прав та обов´язків волонтерів та волонтерських організацій, умов припинення волонтерської діяльності тощо.

Комітет також вважає за доцільне змінити назву майбутнього закону на “Про волонтерську діяльність”.

джерело: Верховна Рада

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5122/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5107 http://www.dipsm.org.ua/all/5107#comments Wed, 04 Aug 2010 08:54:14 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5107 30 липня 2010 року підписано Договір про співпрацю Міністерства України у справах сім’ї, молоді та проекту «Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент», який діятиме протягом 2010-2011років.

В офіційній процедурі підписання Договору взяли участь – від імені Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту заступник Міністра Світлана Толстоухова та керівник проекту «Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент» Рік Флінт, а також представники обох договірних сторін.

Мета Договору – консолідація зусиль Сторін щодо підвищення рівня інформованості громадськості про рівні права жінок і чоловіків, про права дитини в Україні заради викорінення стереотипів за допомогою тривалої інформаційно-комунікаційної програми, націленої на широкі верстви населення.

Договір про співпрацю діятиме на засадах Державної програми підтримки сім’ї на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2007 №244, Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1834, а також співробітництва Сторін в інших сферах діяльності.

Відповідно до цього Договору, буде проводитися обмін інформацією та здійснення інформаційної роботи, зокрема проведення зустрічей, семінарів, конференцій, навчальних програм та інформаційних кампаній з проблем рівних прав жінок та чоловіків та прав дітей, а також залучення громадських організацій України до реалізації як Державних програм, так i інших програм із зазначених питань.

Договором передбачено щорічне підписання та проведення спільних заходів.

Сторони взяли на себе зобов’язання співпрацювати на основі узгоджених довгострокових планів i заходів.

Спільний план заходів на липень – грудень 2010 року передбачає реалізацію Комунікаційної стратегії проекту ЄС “Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент”. Він складається із 13 пакетів заходів, які включають потужний і змістовний обсяг роботи: організацію та проведення інформаційних кампаній проти різних форм насильства, зокрема, кампаній “Стоп насильству!”, “Відповідальне батьківство”, “Моя сім’я”, просування гарячої лінії допомоги особам, що постраждали від торгівлі людьми в мережі Інтернет, а також інформаційних кампаній щодо попопуляризації здорового способу життя, попередження негативних проявів серед дітей та молоді, проведення інтерактивного телемарафону, навчань з навичок роботи зі ЗМІ для фахівців відомства усіх рівнів, проведення майстер-класів з обміну досвідом, навчання тренерів для роботи за Стратегією, створення та розміщення телепрограм, організацію та проведення навчально-ознайомчої поїздки до зарубіжних країн тощо.

Підписання документу стало логічним продовженням реалізації комунікаційної стратегії, підписаної Представництвом ЄС в Україні та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту 11 травня 2010 року.

За інформацією Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5107/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5105 http://www.dipsm.org.ua/all/5105#comments Wed, 04 Aug 2010 08:39:41 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5105 3 серпня 2010 року у Державній соціальній службі для сім’ї, дітей та молоді відбулось засідання робочої групи з питань врахування пропозицій Міністерства економіки, Міністерства фінансів та Міністерства праці та соціальної політики до проектів Законів України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», які ініційовані та розроблені Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді.

Метою засідання стало обговорення зауважень та проблемних питань у зазначених законопроектах.

12 серпня 2010 року у Держсоцслужбі планується засідання робочої групи з питань внесення змін до проекту Закону України «Про соціальну роботу».

Джерело: Державна соціальна служба у справах сім’ї, дітей та молоді.

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5105/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5089 http://www.dipsm.org.ua/all/5089#comments Mon, 02 Aug 2010 08:53:12 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5089 28 липня 2010 року відбулася міжвідомча робоча зустріч з питань підтримки дітей груп ризику, уразливих до ВІЛ.

Під час зустрічі було презентовано та обговорено результати дослідження «Результати аналізу соціально-демографічних характеристик дітей, яких торкнулась епідемія ВІЛ-інфекції/CНІДу» та визначено першочергові завдання діяльності Проекту «Захист і підтримка дітей груп ризику, уразливих до ВІЛ».

Також обговорювались результати роботи у поточному році Проекту розвитку ВІЛ/СНІД-сервісу в Україні, що фінансуєтьсяUSAID, в рамках Активності «Захист і підтримка дітей груп ризику, уразливих до ВІЛ» та першочергові завдання діяльності на 2010-2011рр.

Участь у засіданні взяли представники Міністерства охорони здоров‘я України, Державної соціальної служби у справах сім‘ї, дітей та молоді, Державного інституту розвитку сім’ї та молоді, Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини, Представництва ЮНІСЕФ в Україні, Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, Міжнародної організації «Право на здоров‘я».

джерело: сайт Мінсім’ямолодьспорту

Загалом станом на 1 липня 2010 року в Україні створено 1884 центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а саме: 27 обласних, 483 районних, 167 міських, 40 районних у містах, 580 сільських, 85 селищних та 502 філії районних центрів, а також функціонує 75 закладів соціального обслуговування, серед яких 21 центр соціально-психологічної допомоги, 14 соціальних центрів матері та дитини, 17 соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 13 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, 7 центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді та 3 центри ресоціалізації наркозалежної молоді.

Додатково повідомляємо, що для вжиття невідкладних заходів державної підтримки сімей, дітей та молоді, які опинилися у складних життєвих обставинах Мінсім’ямолодьспортом ініційоване відповідне доручення Кабінету Міністрів України від 15 червня 2010 року головам Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо недопущення скорочення штатної чисельності працівників системи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, закладів соціального обслуговування, збереження та цільового використання приміщень, в яких вони розміщені; вирішення питання створення центрів, де є першочергова потреба здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

Державна соціальна служба для дітей, сім’ї та молоді

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5063/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5059 http://www.dipsm.org.ua/all/5059#comments Thu, 29 Jul 2010 09:19:06 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5059 Житомирський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді активно проводить превентивну роботу в дитячих приміських оздоровчих таборах Житомира щодо профілактики негативних явищ та збереження життєвих цінностей.

19 липня 2010 року в оздоровчому таборі на базі Центру нетрадиційної і народної медицини та 15 липня 2010 року на базі дитячого приміського оздоровчого табору “Супутник” спільно з управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міського виконавчого комітету, відділенням Клініки дружньої до молоді проведено лекційні заняття “Твоє життя – в твоїх руках”, учасниками яких стали діти віком від 12 до 17 років. Підлітки отримали інформацію від лікаря-дерматовенеролога про запобігання венеричним та інфекційним захворюванням. Також важливою для дітей стала консультація про правила поведінки на воді, поводження з вибухонебезпечними предметами, яку надав представник управління з питань надзвичайних ситуацій в Житомирській області.

14 липня 2010 року на базі Житомирського приміського оздоровчого табору “Лісовий берег” відбувся тренінг “Домашнє насильство щодо дітей: види і наслідки”, учасниками якого стали діти віком 15-16 років. Під час тренінгу діти вчилися усвідомлювати факти насильства щодо себе та інших, нейтралізувати думку “таке тільки в мене трапилось”, не боятися говорити про насильство.

Наприкінці зазначених заходів діти отримали інформацію про адреси і телефони, за якими слід звертатися по допомогу у разі виникнення проблем. Також вони самостійно спробували намалювати будинок мрії, в якому є добро, злагода та достаток і немає насильства. Колективна, творча робота настільки захопила юних відпочивальників, що малюнки, на яких діти зображали будинки своєї мрії, стали справжніми витворами дитячої фантазії та яскравим прикладом того, як знаходити непрості рішення складних проблем.

23 липня поточного року спеціалісти Бердичівського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді завітали до літнього оздоровчого табору “Березовий гай”, що у селі Скраглівка Бердичівського району, щоб провести інформаційно-просвітницьку роботу, а саме бесіду на тему: “Небезпека від алкоголю. Як сказати “Ні”.

Діти з задоволенням прослухали лекцію, а продовженням заняття стало безпосереднє вирішення змодельованих творчих завдань, які підготували спеціалісти районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Справжній шквал емоцій та висловлення думок розпочався під час обговорення завдань: тут і поради, як уникнути “поганих друзів та компаній”, і думки стосовно того, як шукати вихід з ситуацій, коли маєш проблему з алкоголем.

На закінчення заняття діти отримали друковану продукцію з інформацією про методи захисту від насильства та шкоду здоров’ю, яку завдає алкоголь. Захід пройшов під гаслом “Хто володіє інформацію, той володіє Світом”.

Державна соціальна служба для дітей, сім’ї та молоді

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5059/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5043 http://www.dipsm.org.ua/all/5043#comments Tue, 27 Jul 2010 09:48:42 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5043 За підтримки Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту в Криму проходить літня школа підготовки волонтерів до участі в соціальних програмах, організована Всеукраїнською молодіжною громадською організацією “СПОК”. П’ятий освітньо-виховний семінар у рамках цієї програми розпочався 25 липня 2010 року.

Під час семінару школярів та студентів готують до участі в соціальних програмах, зокрема, до волонтерської діяльності. Юнацтво вчать розробляти конкретні соціальнокорисні ініціативи, які можливо реалізовувати за місцем проживання.

Готують волонтерів у відповідності до програм, які реалізуються центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Планується, що учасники школи волонтерів у подальшому стануть лідерами молодіжних груп, працюватимуть за методикою “рівний – рівному” в середовищі однолітків.

Кожен із учасників згодом приєднається до соціальних програм, серед яких запобігання негативним явищам і профілактика правопорушень у молодіжному середовищі, соціальна допомога дітям та молоді з функціональними обмеженнями, профілактика ВІЛ/СНІД та пропаганда здорового способу життя тощо.

П’ятий освітньо-виховний семінар триватиме до 29 липня цього року.

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5043/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5035 http://www.dipsm.org.ua/all/5035#comments Wed, 21 Jul 2010 08:21:54 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5035 З метою сприяння міжнародному гуманітарному співробітництву в інтересах дітей, встановленню дружніх, партнерських відносин між дітьми з різних держав, реалізації їх творчих здібностей, а також піднесенню міжнародного іміджу України Глава держави Віктор Янукович підписав Розпорядження «Про надання підтримки Президента України 9-му Міжнародному дитячому фестивалю «Змінимо світ на краще», що проходитиме з 20 липня по 5 серпня цього року в Ялті, у Міжнародному дитячому центрі «Артек».

Під час проведення семінару планується ознайомити спеціалістів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з особливостями здійснення соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, та проведення оцінки їх потреб, з аспектами здійснення супервізій в центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, проведення аналізу та визначення перспектив діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Крім того, учасниками семінару будуть обговорені питання щодо специфіки діяльності служб соціально-профілактичної роботи, а також стратегії розвитку соціальних послуг у громаді.

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5032/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5022 http://www.dipsm.org.ua/all/5022#comments Thu, 15 Jul 2010 08:10:58 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5022 Минулого тижня на Кіровоградщині відбулося засідання консультативної ради при обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з питання дотримання законодавства щодо здійснення соціального супроводження прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціальної роботи з сім’ями, які опинились в складних життєвих обставинах.

У засіданні консультативної ради взяли участь працівники обласного, міських та районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Соціальне супроводження діючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на сьогодні є одним з пріоритетних напрямків роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Як зазначалося під час заходу, соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу передбачає здійснення заходів, спрямованих на забезпечення належних умов функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, зокрема надання соціальних послуг.

Основними завданнями соціального супроводження є створення та підтримка позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї; адаптація дитини в нових умовах; підтримка контактів дитини з її біологічними родичами; підготовка дитини до виходу з прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, в тому числі і до самостійного життя.

Для довідки: станом на 1 червня 2010 року в Кіровоградській області під соціальним супроводженням районних та міських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді знаходиться 177 прийомних сімей, у яких виховується 310 дітей, та 25 дитячих будинків сімейного типу, в яких перебуває 163 дитини. Охоплення соціальним супроводженням прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу в області складає 100%.

джерело: Державна соціальна служба для сім’ї, дітей та молоді

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5022/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5019 http://www.dipsm.org.ua/all/5019#comments Thu, 15 Jul 2010 08:06:32 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5019 Представники Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту взяли участь у І Європейській конференції з питань історії роботи з молоддю та І Європейській конференції з питань роботи з молоддю

Ці міжнародні заходи проходили з 5 по 10 липня 2010 року в Генті (Королівство Бельгія) у рамках Президентства Бельгії в Європейському Союзі за підтримки Європейського Союзу та Ради Європи.

Учасниками заходу стали представники державних і недержавних організацій, установ сфери молодіжної політики з 50 країн-членів Європейської культурної конвенції, керівництва Європейського Союзу, Ради Європи, Європейського молодіжного форуму, Європейської комісії, організації з партнерства у сфері молодіжної політики між Європейським Союзом та Радою Європи, Ради з питань молоді Ради Європи, Європейських дослідницьких інституцій сфери молодіжної політики.

Під час конференцій відбувся обмін інформацією та досвідом роботи щодо діяльності європейських інституцій у сфері молодіжної політики.

Учасники заходів обмінялися та проаналізували плани щодо подальшої роботи. Особлива увага була приділена молодіжним програмам Європейського Союзу та Ради Європи, можливостям майбутньої співпраці у рамках цих програм.

За результатами конференцій прийнято Декларацію Першої Європейської конференції з питань роботі з молоддю, в якій представлені основні висновки та директиви щодо діяльності у сфері молодіжної політики.

У Декларації зазначено, що відповідні знання мають розповсюджуватися між працівниками молодіжної сфери задля широкого поширення вдалого досвіду та кращих практичних прикладів. У документі йдеться і про важливість підготовки працівників молодіжної сфери.

Учасники конференції дійшли висновку, що надзвичайно важливою є можливість здійснення розширених міжнародних та міжкультурних обмінів з метою ефективного обміну знаннями.

У Декларації наголошується на тому, що співробітництво між працівниками сфери молоді та політичними діячами є визначальним для забезпечення кращого взаєморозуміння.

Учасники конференцій переконані, що співпраця з іншими секторами, такими як сфера охорони здоров’я, зайнятості та судочинства, може привести до більш ефективного результату.

У Декларації також наголошується на важливості законодавчих рамок для надання постійної підтримки роботи з молоддю.

Ця Декларація адресована європейським міністрам, відповідальним за молодіжну політику, іншим європейським організаціям та політичним структурам, що займаються молодіжної роботою на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Джерело: Мінмолодьспорт

]]> http://www.dipsm.org.ua/all/5019/feed 0 http://www.dipsm.org.ua/all/5016 http://www.dipsm.org.ua/all/5016#comments Wed, 14 Jul 2010 08:18:54 +0000 Мирослав Чайковський http://www.dipsm.org.ua/?p=5016 9 липня 2010 року в приміщенні Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту відбулося перше засідання робочої групи з розроблення Загальнодержавної соціальної програми підтримки сім’ї на період до 2015 року.

У роботі засідання взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, науковці, лідери всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, які залучені до реалізації державної сімейної політики.

Засідання відкрила заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Світлана Толстоухова.
Упродовж заходу учасникам робочої групи представили Проект Концепції Загальнодержавної програми та ознайомили з алгоритмом підготовки, подання та затвердження Загальнодержавних цільових програм.

Після чого члени засідання приступили до роботи над структурою програми в групах.
Наприкінці засідання учасниками були представлені напрацювання та узгоджені завдання і напрями подальшої роботи.